Тема: «Джерела цивільного процесуального права: від Конституції України до постанов Пленуму Верховного Суду» ЗМІСТ ВСТУП 3 І. ПОНЯТТЯ ТА ЗНАЧЕННЯ ЦИВІЛЬНОГО ПРОЦЕСУАЛЬНОГО ПРАВА, ЙОГО МІСЦЕ В СИСТЕМІ ПРАВА УКРАЇНИ 5 1.1. Поняття цивільного процесуального права і його значення 5 1.2. Місце цивільного процесуального права в системі права України 10 ІІ. ДЖЕРЕЛА ЦИВІЛЬНОГО ПРОЦЕСУАЛЬНОГО ПРАВА І МЕЖІ ЙОГО ДІЇ 14 2.1. Поняття джерел цивільного процесуального права 14 2.2. Класифікація та межі дії джерел цивільного процесуального права 16 ІІІ. МІЖНАРОДНІ ДЖЕРЕЛА ЦИВІЛЬНОГО ПРОЦЕСУАЛЬНОГО ПРАВА 23 3.1. Міжнародні договори України як джерела цивільного процесуального права 23 ВИСНОВКИ 31 ПЕРЕЛІК ЛІТЕРАТУРНИХ І ІНШИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ ДЖЕРЕЛ 32 ВСТУП Однією з найважливіших функцій права — регулювання взаємовідносин і поведінки людей у суспільстві з метою інтегрування окремого індивіда в соціальне ціле. Щоб право було здатним виконувати зазначену функцію, воно повинно бути «дзеркалом» соціального досвіду, який досягнутий і має належну форму, тобто бути зрозумілою. Джерело цивільного права — це форма вираження цивільно-правових норм, що мають загальнообов'язковий характер. У цивільно-правовій системі України основним джерелом цивільного права є нормативно-правовий акт, а в окремих випадках — також звичай та договір. Цивільне законодавство — це сукупність нормативно-правових актів різної юридичної сили, які містять цивільно-правові норми. Ієрархія системи нормативно-правових актів обумовлена їх юридичною силою. Основу цивільного законодавства становить Конституція України (ч. 1 ст. 4 ЦК). В її нормах закладені цивільно-правові засади регулювання відносин власності (ст.ст. 13, 14, 41), особистих немайнових прав, відносин інтелектуальної власності, підприємницької діяльності тощо. Вона наділена вищою юридичною силою і може бути застосована безпосередньо до врегулювання цивільно-правових відносин, оскільки є нормативно-правовим актом прямої дії. Сучасний політичний і соціально-економічний розвиток України визначається удосконаленням законодавства, яким закріплено правове становище громадян, організацій та їх об'єднань і встановлюються гарантії реалізації й захисту їх прав, свобод і обов'язків, визначених Конституцією й іншими законами України. Конституційні норми, в яких вони закріплені, є основою деталізації в галузевому законодавстві регулювання всіх аспектів їх дій, визначення юридичних гарантій їх реалізації, встановлення процесуального порядку (процесуальних форм) захисту суб'єктивних майнових і особистих немайнових цивільних прав, охоронюваних законом інтересів і свобод, у тому числі й засобами цивільного процесуального права. Кожен має право на використання всіх національних засобів правового захисту, звертатися за захистом своїх прав і свобод до відповідних міжнародних судових установ чи до відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна (ст. 55 Конституції України). Зокрема, громадяни України можуть звертатися за захистом до Європейського Суду з прав людини. Прогалини в цивільному процесуальному законі повинні заповнюватися шляхом правотворчості ком...